17 квітня 2007-го року. Уельський Кардіфф. Інтригуюча посмішкапрезидента УЄФА Мішеля Платіні. По той бік екрану подих затамував весьєвропейський континент. Далі була сенсація: Платіні продемонструвавконверт із господарями ЄВРО 2012 – Україна та Польща.

Це був тріумф для двох країн Східної Європи, які ніколи неприймали чемпіонатів такого високого рівня.  Адже їхніми конкурентамитоді були Італія, а також Угорщина з Хорватією, досвідченіші у ційсправі країни, більш готові до проведення чемпіонату.

Тим не менш, українська заявка отримала 8 з 12 балів підтримки,Італія вдвічі менше голосів. Угорщина та Хорватія – нуль голосів.

Українська делегація тоді не мала часу для святкування. За двігодини після оголошення перемоги на делегацію України та Польщі чекавлітак. Тож вітали вже у Варшаві – феєрверком. У київському Борисполіделегацію практично підхопили на руки. Усі члени делегації від Українитоді із захопленням говорили  про історичний момент та високу честь длядвох країн, про велику відповідальність та унікальний шанс довести, щоми є повноправною частиною Європи.

Переказуючи свої відчуття, перший президент України Леонід Кравчукпорівняв україно-польський здобуток зі свою перемогою в президентськихгонках: «Навіть коли мене вибрали в президенти країни, не було подібного відчуття».

Президент ФФУ, один з ідеологів української заявки Григорій Суркістоді сказав: «Чому ми не стрибаємо від радості? Треба зрозуміти, що цепередусім неймовірний обсяг роботи. В найближчі дні необхідно скликатиоргкомітет і починати виробляти стратегію подальшої роботи».

А найгабаритніший учасник делегації, боксер зі світовою славоюВіталій Кличко сказав тоді: «Це наш тріумф не лише в спорті, але й векономіці. Відзначу, що деякі політики лише розколюють країну, а спортможе всіх об’єднати».

Відтоді минуло три роки. Та спогади від цієї миті в учасниківкардіффської церемонії і досі свіжі. В ексклюзивному коментарікореспонденту Інформаційного центру «Україна-2012» Голова Виконавчоїдирекції з підготовки і проведення   фінальної частини чемпіонатуЄвропи з футболу 2012 року Іван  Федоренко та посол Євро-2012, видатнийфутболіст і головний тренер збірної України на Чемпіонаті Світу 2006-гороку Олег Блохін згадали цю велику україно-польську перемогу ірозповіли, чому наша презентація завоювала серце Мішеля Платіні. 

Іван Федоренко:

«Перемогу забезпечила команда, яка з високою відповідальністюпоставилась до подачі заявки. Відіграла велику роль дуже вдалапрезентація країн.

Пригадую, спектакль-презентація в замку в Кардіффі  відбувались увеликому залі, на екрані  5 на 10 метрів. І це справді було якзахопливе видовище.
Ми продемонстрували серйозне ставлення  до ідеї Євро – аджепредставницький рівень делегації був найвищий.  З коротким словомвиступили обидва президенти, Віктор Ющенко та Лех Качинський.

Далі підключились зірки. Уявіть, виходить Андрій Шевченко і каже:«Ви хотіли б мати такого друга, як у мене?» – і слідом за ним виходитьВіталій Кличко! Зал вибухнув аплодисментами.

Далі по черзі виступали славетні спортсмени України та Польщі –символи світового спорту.  Завершував презентацію  перший ПрезидентУкраїни Леонід Кравчук, який виніс на сцену альбом з малюнкамиукраїнських дітей. Це було символічно, коли на сцену «Сіті Холу» порядз президентами та зірками спорту з’явилися діти з української діаспориу формі нашої збірної, щоби передати зворушливе звернення  1 мільйона700 тисяч українських дітей до Мішеля Платіні з проханням провестиЄвро-2012 в Україні. Після цього президент ФФУ Григорій Суркіс запитавпрезидента УЄФА, чи є ще якісь питання. Платіні відповів: "Noquestions"...

Це і були головні козирі, які українці і поляки заклали у змістпрезентації - ідея проведення  Євро-2012 між Балтійським та Чорнимморями і відкриті дитячі обличчя. Так ми завоювали серце Платіні.

Євро-2008 і 2012 у своїй основі відмінні. Австрія і Швейцаріяспочатку збудували дім, завезли меблі, доріжки, усе необхідне, а потімзапросили гостей. А ми запросили гостей і після цього почали будуватисвій дім, щоби продемонструвати гостинність, спроможність провеститакий форум».
 
Олег Блохін:

«Усі ми хвилювались. Але у цьому хвилюванні була і велика віра вперемогу, і сумніви, і розуміння, що такої інфраструктури, як у нашихопонентів, у нас немає.
А коли виграли – всіх охопила велика гордість від того, що ми цезробили. Це дуже великий успіх для країни. Була й ейфорія, аякже,обіграти такого сильного суперника, як Італія – це не абищо!

Українська делегація почувалась дуже комфортно у Кардіффі іпрацювала як єдина команда. Кличко, Бубка, Шевченко, Блохін -  неостанні люди в світовому спорті.
Що запам’ятав найбільше? Напевне, свій хвилюючий виступ. Самихслів не пам’ятаю. Згідно жорсткої процедури церемонії дали кількахвилин – не можна було вийти за межі часового ліміту. Навітьжеребкування було лімітовано за часом.

Проте вся команда працювала добре. Важливою була присутністьпрезидентів обох країн. Обіцяти проведення чемпіонату у ситуації, вякій були Україна та Польща, могли лише президенти. Усі розуміли, щоготувати країни з нуля – великий ризик. 

Переконаний, що на рішення УЄФА вплинуло і те, що ми вдало гралина чемпіонаті світу в 2006-му. Гадаю, Платіні привабило і те, щочемпіонат вперше відбудеться на теренах Східної Європи. Отже перемога вКардіффі – спільна заслуга і української делегації, яка проявиланеабияку наполегливість і висококласну підготовку, і українськогоспорту».