Оцінюючи під різними кутами команду ВіктораЯнуковича, експерти не помітили досить важливого нюансу: практично всіїї члени, починаючи з нового глави держави, — завзяті футбольнівболівальники. Не кажучи вже про те, що віце-прем’єр з питань Євро-2012Борис Колесніков є віце-президентом ФК «Шахтар», а міністр у справахсім’ї, молоді та спорту Равіль Сафіуллін (у минулому віце-президент«Шахтаря») — почесним президентом Професійної футбольної ліги. Тожнемає нічого надзвичайного в тому, що приглушена на час президентськихвиборів тема Євро-2012 дістала нове наповнення. І можна не сумніватися:на відміну від абсолютно нефутбольного Ющенка, безмежно футбольніЯнукович і К° чудово розуміють, що означає для країни цей проект.

Янукович уже дав команду Азарову врахувати питання фінансуванняЄвро-2012 у проекті бюджету. А заодно й схвалив кадрові питання.По-перше, запровадження в штатному розписі нового Кабміну посадивіце-прем’єра з питань Євро-2012 і призначення на цю посаду БорисаКолеснікова. По-друге, призначення на посаду міністра у справах сім’ї,молоді та спорту Равіля Сафіулліна. По-третє, призначення директоромКоординаційного бюро з підготовки до Євро-2012 заступника головиДонецької облради Олександра Заца.

Щоправда, це один бік медалі. Адже йдеться не просто про групувисокопоставлених любителів футболу. А про VIP фан-клуб ФК «Шахтар». Щоне може в майбутньому не позначитися і на цілком логічному бажанніпереформатувати під себе весь український футбольний простір. Передусімце стосується непростих взаємостосунків нової владної команди зпрезидентом ФФУ Григорієм Суркісом. Оскільки і Колеснікова, іСафіулліна до числа друзів Суркіса зарахувати вкрай складно. Про те, щопротистояння посилюватиметься, свідчать і останні кроки президентапрем’єр-ліги Віталія Данилова, котрий 11 березня на Генеральнійасамблеї асоціації європейських футбольних клубів (ЄФПЛ) попросивпрезидента УЄФА Мішеля Платіні направити в Україну спеціальну комісію.Зважаючи на те, що Платіні на початку квітня сам прибуває в Україну дляознайомлення з підготовкою до Євро-2012, антисуркісівський демаршнавряд чи додав президенту УЄФА позитивних емоцій. Не кажучи вже проте, що публічні внутрішньофутбольні з’ясовування стосунків (та ще й іззалученням ФІФА та УЄФА) якимось чином можуть допомогти готуватися доЄвро-2012.

Але, головне, звичайно, не футбол як такий, а мегапроект Євро-2012.Входячи в курс справ, Борис Колесніков повинен був усвідомити, які самезавали йому дісталися у спадщину від попередників. На сьогодні Харків —єдине місто, в якому підготовка йде за планом і за графіком (завинятком, щоправда, бюджетного фінансування, яке старим урядомвиділялося з муками по чайній ложці на годину), де є стадіон і на 70%готовий новий аеропорт. Можливо, завдяки тому, що це єдине місто, вякому є офіційний координатор підготовчих процесів — ОлександрЯрославський. Донецьк, де ситуація зрозуміла і підконтрольна, теж невикликає побоювань. Тому для нинішньої команди влади головні осередкиголовного болю, пов’язані з Євро-2012, — Львів і Київ. З відставаннямивід графіка і задавненими проблемами стадіонів, доріг і аеропортів.Розуміючи при цьому, що до старту Євро-2012 залишається трохи більше800 днів, інвестицій у найближчому майбутньому не передбачається,грошей треба силу-силенну, а скарбниця, за словами Януковича, порожня.І відкривати ще один «фронт» зараз явно недоцільно.

Поїздка до Львова групи профільних міністрів на чолі з Колесніковимпобоювання підтвердила. Будівництво стадіону запізнюється на двамісяці. Не менше проблем і з аеропортом. Тож втішливі п’ять з мінусом,які авансом поставив віце-прем’єр львівській владі, можуть свідчитилише про те, що в найближчий місяць великої чистки підрядчиків, аможливо й кадрів, у Львові не планується, але контроль буде посилено.

Харків футбольний віце-прем’єр відвідав після Львова 18 березня.Місто, яке і при Ющенку було лідером у підготовці, збереже ці позиції іпри новій владі. Становище, цілком очевидно, зміцнить і призначеннямера Михайла Добкіна на посаду глави облдержадміністрації. По-перше,саме тандем Ярославський—Добкін (плюс колишній губернатор Аваков)зробив Харків модельним містом підготовки до Євро-2012. А по-друге, довиборів у місцеві ради Добкін де-факто поєднуватиме посади мера ігубернатора. Що, за логікою, дасть можливість не знижувати темпупідготовки. Правда, це не означає, що в Харкові немає проблем, які,навіть попри правильний менеджмент, можна вирішити без фінансування зКиєва. Але в будь-якому разі загальний стан справ у Харкові запріоритетними для УЄФА позиціями вигідно відрізняється як відзагальнокиївського хаосу та донецьких проблем з тим-таки аеропортом,так і від украй заплутаної ситуації у Львові. Цього не могли непомітити і київські гості. Особливо ті, хто міг порівняти їх ізпобаченим напередодні у Львові. Включаючи і самого Колеснікова. Котрийпісля огляду двох готових поверхів нового термінала, не за протоколом,сказав Олександру Ярославському: «Саня, ну ти прямо виконроб»...

Напередодні приїзду урядової делегації до Харкова Олександр Ярославський відповів на запитання «ДТ».

— Олександре Владиленовичу, як виможете прокоментувати запровадження в новому уряді посади віце-прем’єраз Євро-2012 та призначення на цю посаду Бориса Колеснікова? Цейкадровий крок допоможе чи зробить схему підготовки ще більш громіздкою?

— Думаю, що допоможе. Принаймні сподіваюся, що запровадження такої посади підсилить підготовку України.

— Торік одним із чинників, якігальмували нормальну підготовку до Євро-2012, було нестабільнефінансування. Якою ви бачите перспективу зараз?

— Вважаю, що все залежатиме від хазяїна — Віктора ФедоровичаЯнуковича. Всі інші — виконавці його волі. Волі людини, яка всім теперкеруватиме. Євро-2012 — це ж проект не регіональний, а один ізнайважливіших для країни. От чому в цьому питанні головнокомандувачембуде президент. А всі інші повинні виконувати. І я сподіваюся, що вцьому випадку все виконуватиметься беззаперечно.

— Попередній уряд заборгував вам чималу суму…

— Поки що не говоритимем про сумне. Нехай почнеться стабільнефінансування. А там розберемося. Якщо побачу, що йде системна робота, —почекаю. Головне, це фінансування основних об’єктів. Крім «останніхштрихів» стосовно стадіону та аеропорту, це ще дороги. Тому щодорожньої інфраструктури в Харкові фактично немає взагалі. Багато доріг«зійшло» разом зі снігом. Окружної дороги немає, на Донецьк — немає, наКиїв теж немає. Є напрямок, але дорога відсутня.

— А міські дороги?

— Вони не набагато відрізняються.

— Але торік неодноразово йшлося проте, що частину доріг у Харкові як біля стадіону, так і в центрі цілкомоновили. Тільки ви особисто, якщо я не помиляюся, проінвестували ремонттрьох вулиць. Ці дороги зиму пережили?

— Із цими дорогами все нормально. Вони чудово пережили зиму. Алеміською вулицею ви не доїдете ні до Києва, ні до Донецька. Акапітального ремонту Харківської окружної не робили понад тридцятьроків.

— Як сьогодні справи з виконанням додаткових умов УЄФА на стадіоні?

— 12 березня ми підписали остаточні зміни до вимог УЄФА щодостадіону. Це два додаткові виходи на північній трибуні, два — напівденній, один — на західній і один — на східній.

— А аеропорт?

— Те, що залежить від компанії DCH, — тобто новий термінал та інше, — буде виконано вчасно. Робота йде повним ходом.

— Що зі злітно-посадковою смугою?

— Сподіваюся, що після приходу нового уряду проблем не буде. Заразми чекаємо погоди. Тому що має минути 15 днів при температурі якмінімум плюс 15 градусів. Грунт має добре прогрітися, після чого можнапочинати роботи.

— Призначення Колеснікова на посадувіце-прем’єра з питань Євро-2012, а Сафіулліна на посаду міністра усправах сім’ї, молоді та спорту явно внесе свої корективи в їхні й безтого непрості стосунки з Григорієм Суркісом. Наскільки, на ваш погляд,реальне звільнення Суркіса з посади президента ФФУ до 2012 року?

— У житті взагалі все реально. А от на футболі це навряд чипозначиться позитивно. Тому що Суркіс — людина футбольна. Та йнасправді суть питання не в Суркісі. Суть питання, хоч як дивно, встані українського футболу. Подивіться на відвідуваність 19-го туру.Три-чотири тисячі людей на стадіоні. Навіть на показових матчах.Скажімо, «Металург» — «Шахтар» — чотири тисячі вболівальників настадіоні. То що, в цьому теж Суркіс винен?..

— Поговорімо про прем’єр-лігу. Як довго, на ваш погляд, триватиме ця плутанина? Чи Україна приречена тягти цей вантаж постійно?

— А що треба було для того, щоб країна запрацювала? Поміняти главу держави.

— Наскільки реально поміняти президента прем’єр-ліги?

— Це станеться, коли власникам клубів набридне нинішня ситуація.

— Це видима перспектива?

— Не знаю. Для мене цього питання на сьогодні не існує. Я на цейпроцес не впливаю. Я намагався якось пояснювати свою позицію,сподіваючись, що її почують, але не чують. Тож я займаюся «Металістом».

— Але «Металіст» опинився в епіцентрі скандалу — у тому числі з нібито замовним матчем із «Карпатами»…

— І чудово. Безплатний піар. До того ж ми почекаємо, чим цей скандал закінчиться.

— Кому це було вигідно?

— Я не хочу шукати тих, хто на цьому хоче нагріти руки. Ми відразузаявили, що не маємо до цього жодного стосунку. Вітаємо той факт, щоцим питанням зайнялися правоохоронні органи. Неконтрольно-дисциплінарний комітет, а прокуратура. Я сказав своїм, щовони повинні дати чіткі свідчення. Але прокуратурі, а не Димінському.Він що, прокурор, суддя, слідчий, дізнавач? Хто йому давав дозвіл навстановлення пристроїв для підслуховування? І потім, хто сказав, що всіці записи справжні, а не змонтовані? Людина, котра пішла на такі дії,повинна розуміти: якщо буде доведено фабрикацію доказів, то їйдоведеться нести за це відповідальність. Тим більше що мені абсолютнонезрозуміло, хто такий цей Димінський. Оскільки в статутних документахФК «Карпати» його ім’я відсутнє. Там фігурує якась жінка. Тож хто такийПетро Петрович Димінський — невідомо, хоча він чомусь голосував на всіхзборах прем’єр-ліги. У тому числі й за обрання того ж Данилова.Щоправда, голосував він на підставі доручення, але теж якогось дивного,без номера. Такі доручення можна виписувати пачками…

— То легітимність голосувань з участю Димінського можна оскаржувати?

— Я не даю оцінки. Я просто констатую факти…

— Тренер «Металіста» Мирон Маркевич — сьогодні ще й головний тренер національної збірної. Як ви оцінили це призначення?

— Вважаю, що Маркевич отримав великий кредит довіри. Котрий треба виправдати перед усім футбольним світом.

— «Металіст» від цього виграв?

— Для «Металіста» в цьому є як позитивні, так і негативні моменти.До негативного насамперед можна віднести те, що певною міроюрозпорошується увага. Якщо ще вчора вся увага Маркевича буласфокусована тільки на «Металісті», то сьогодні, хоч би що він меніказав, я бачу, як він постійно думає одночасно і про «Металіст», і прозбірну. І це цілком можна пояснити. Оскільки в людини з’явиласяподвійна відповідальність. Ми з ним багато говорили з цього приводу, івін мене запевнив, що все буде нормально.

— А як харківські вболівальники?

— З одного боку, вони, звичайно, оцінили це призначення. Але зіншого — є багато незадоволених. Фанати «Металіста» теж бояться, щоМаркевич менше приділятиме уваги їхній улюбленій команді. Фанати ж усіегоїсти. Збірна, звісно, це добре, але «Металіст» усе одно на першомумісці. І я за це вболівальникам вдячний — за їхню беззастережнувідданість рідному клубу.

— Що ви робитимете, якщо побоювання фанатів виправдаються?

— Я про це навіть думати не хочу. І постараюся зробити все, щоб Маркевичу було комфортно поєднувати обидва успіхи.

— Ви сказали, що корінь зла в низькій відвідуваності. Чому? Поганий футбол, погані стадіони?

— Усе разом. І футбол має бути кращим, і люди повинні вболівати засвою команду в комфортних умовах. Нехай це буде не «Донбас-арена», алеж і не стадіон «Україна» у Львові. Хай вибачають мені вболівальники«Карпат», але це просто смітник. Краще б Димінський займався стадіоном,а не фабрикаціями фальшивок.

— А яке відвідування в Харкові?

— «Металіст» зараз за відвідуванням матчів на першому місці впрем’єр-лізі. Ми працюємо. Той, хто може і хоче, повинен простозайматися справою. А от коли справу починають підміняти різного родузаявами, війнами, процесами, тоді футбол втрачається. Ніякі скандалисправі не допоможуть. Тим більше що до скандалів в українському футболівсі давно звикли й особливо на них не реагують. Це як шоу. Дивляться,поки не починається футбол.

— У будь-якому разі просто всезвести до поганого відвідування складно. Є ще й особисті інтереси. Доречі, чим пояснюється ваше стабільно солідарне голосування зКоломойським і Суркісом? Наприклад, у питаннях щодо прем’єр-ліги.

— Ніяких солідарних голосувань немає. Я маю свою позицію. І якщовона збігається з позицією Коломойського і Суркіса, то ми голосуєморазом. Моя точка зору, припустімо, щодо Данилова, у всі часи булаоднакова. Я її не змінював. Навіть тоді, коли і в Суркіса, і вКоломойського вона була інша...