Горе-Гореничі

Цю мертву тишу «за умовчан­ням сторін» раптом порушило головнеуправління МВС Київської області, яке виявило, що Євро-2012 слугуєприкриттям для розкрадання державних коштів.

«У Київській області служба автомобільних доріг «збиткувала» (дослівно. — Авт.)держбюджет майже на п’ять мільйонів гривень, — ідеться в офіційномуповідомленні. — Відремонтована ділянка автодороги державного значення«Київ—Чоп» не витримала навіть гарантійного терміну експлуатації.

За кілька місяців після проведення робіт верхній шарасфальтобетонного покриття почав інтенсивно руйнуватися. Цим службовці,які працювали без про­веден­ня тендеру, з порушенням положення прозакупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, а також завідсутності нау­ково-технічного супроводу щодо впровадження новітніхтехнологій, завдали збитків державі на загальну суму майже 1,5 млн.грн. Аварій­ний ремонт пошкоджених ділянок обійшовся в 700 тис. грн.Та­кож незаконно було перераховано 3 млн. грн. на рахунок одного зприватних підприємств. По­садові особи, які відповідали за капітальнийремонт ділянок автошляхів Київ — Одеса та Київ — Харків на територіїКиївської області, внесли недостовірні відомості в акти виконанихробіт».

Відомо також, що прокуратура порушила кримінальні справи, слідствотриває. Напевно, ця ін­формація зіпсувала настрій багатьом чиновникам,які торік горіли на роботі, освоюючи кошти, виділені на підготовку доЄвро-2012. Будівництво доріг у нас уже давно прирівнюється доклондайку, згадайте хоча б автобан Київ—Одеса. Якщо вдалося спіймати нагарячому умільців, які роками «закопують» мільйони в шляхове покриття ігріють на цьому руки, то можуть і до інших дістатися. Хто ж на черзі упра­воохоронних органів? Прокуратура, посилаючись на таємницю слідства,загадково мовчить, однак радить уважно прочитати список тих відомств,які причетні до виконання програми підготовки до Євро-2012. Хто жвідважиться знехтувати порадою прокурора?!

Державну цільову програму підготовки та проведення в Україніфінальної частини чемпіонату Європи з футболу (програму Єв­ро-2012)було затверджено поста­новою Кабміну 22 лютого 2008 року. У цьомудійстві Міністерству у справах сім’ї, молоді і спорту випало гратиголовну роль. Саме це відомство відповідає за підготовку та подання доштаб-квартири УЄФА досьє-заявки для участі в тендері на правопроведення в Україні і Республіці Польща фінальної частини чемпіонату.

Згідно із досьє-заявкою, в Ук­раїні передбачено підготувати шістьстадіонів і 27 тренувальних баз. Певна річ, усе це перебуває наконтролі Мінсім’їмолодьспорту.

Лише на підготовку тренувальних баз у Києві та Київській області здержбюджету повинні видати 578,2 млн. гривень. У досьє значилося всьогошість об’єк­тів, та коли дійшло до грошей, у списку матеріалізувалисяще вісім. Звідки взялися, як туди потрапили — хто його знає. Ще йдонині коридорами міністерства бродять привиди, що поселилися тут запопередніх урядів. У сто­лиці на проспекті Глушкова заплановано звестистадіон на 50 тисяч місць, скерувавши на це 1500 млн. грн. відінвесторів. А в селі Гореничі під Києвом мають побудувати Національнийолімпійський центр підготовки з ігро­вих видів спорту з центромспортивної медицини та антидопінговим центром, витративши на це 448,2мільйона бюджетних гривень.

З достовірних джерел відомо, що документів, які обгрунтовуютьвключення саме цих об’єк­тів до програми Євро-2012, у міністерствініхто не бачив: кажуть, сьогодні їх не існує у природі. Однак це незавадило затвердити торік виділення 38,6 млн. грн. на будівництвоцентру в с. Горени­чі. Певна річ, цих коштів замало, аби спорудитизаплановані 16 футбольних полів, два готелі, блок харчування такомплекси господарських і адміністративних споруд. Добре, хочзбереглися інші документи, які засвідчують, що Мінсім’їмолодьспорту щеу 2006—2007 роках порушувало питання про розширення проекту і створенняЦентру олімпійської підготовки для ігрових видів спорту із залученнямкоштів державного бюджету та передачею земельної ділянки в Гореничахпід це будівницт­во. На офіційних документах, датованих січнем 2006-гоі січнем 2007 року, як годиться, стоять підписи і першого заступникаміністра, і самого тодішнього міністра. Все було б по-спортивномучесно, якби не одна деталь: майновий комплекс із ділянкою землі 35 гаперейшов у власність приватної фірми ще 29 березня 2006 року, про щоукладено відповідний договір. Її назву добре знають не лише зацікавленіособи, а й правоохоронні органи, до того ж рішення Господарчого суду АРКрим від 10 липня 2008 року підтвердило майнові права зазначеної фірми.А взагалі, на цій земельній ділянці будівництво за недержавні коштиведеться ще з 2004 року!

Що стосується столичного стадіону поблизу Одеської площі, то пройого долю може сказати хіба що дуже досвідчена ворожка. Досі невідомо,буде він чи ні, — адже не визначено не лише інвестора, а й точноїадреси, бо не відведено земельну ділянку. Та й чи потрібен цей стадіон,коли до нього ні гравці, ні вболівальники добратися не зможуть? Киянимайже п’ять років терплять скажені затори на Московсь­кій площі, деведеться будівницт­во транспортної розв’язки, а заодно — й гілки метро,яку планували ввести в дію ще 2007 року. (За цей час грошей закопали —страш­но сказати, скільки. Цікаво, чому прокуратура тут «не копає»?!)Той факт, що ці об’єкти транспортної інфраструктури потрапили в списокЄвро-2012, на їхню долю аж ніяк не впливає: їх будують як мокре горить.У Євро­пі такі транспортні розв’язки зводять за три-чотири місяці.Зважаючи на наші темпи, молода коман­да мера явно не впорається до 2012року. Хоча б спільно із Мінсім’їмолодьспортом НСК «Олімпійський» доладу довели, — стадіон уже влетів державі в чималу копієчку, але й досіне врегульовано організаційні питання щодо його реконструкції.

Медичний пасьянс

Наші попередники, готуючись до чемпіонату Європи з футболу, дбали нелише про стадіони, а й про безпеку всіх, хто приїде подивитися наспортивне свято. Відповідно до вимог УЄФА, у кожному місті, яке приймаєчемпіонат, обов’язково має бути спеціально призначена лікарня поблизустадіону, яка на пріоритетних засадах надаватиме всі (!) комплекснімедичні послуги, включно з цілодобовою невідкладною допомогою. Медичнабаза міста повинна бути готовою до того, щоб одночасно надати швидкумедичну допомогу великій кількості вболівальників, якщо трапиться якасьнадзвичайна ситуація. Якщо глянути на карту столиці, то найближчий достадіону об’єкт — це Олександ­рівсь­ка лікарня, яка колись мала статусцентральної міської клінічної багатопрофільної лікарні. Однак заостанні роки вона усохла, наче шагренева шкіра, деякі від­ділення в нійпросто закрили, деякі — довели до рівня сільської амбулаторії. Уцентральній час­тині міста неподалік НСК «Олімпійський» є тількипологові будинки. Багатопрофільного медичного закладу, який бивідпо­відав міжнародним вимогам, боюся, поблизу не знайдеш. Хіба щоспробувати переконати тих, хто приїде інспектувати Україну, що лівийберег столиці — це теж центр, і шукати потрібний об’єкт слід десь уДарниці або на Троєщині.

Міністерство охорони здоро­в’я, яке жодним чином не реагува­ло нагострі проблеми столичної медицини, незважаючи на численні скарги,заяви та пікети, яке іг­норувало висновки парламентської тимчасовоїслідчої комісії, нарешті буде змушене задуматися: куди, власне,госпіталізувати гостей та учасників, якщо виникне така потреба? Кабміндавно доручав МОЗ розробити концепцію медичного забезпеченнячемпіона­ту, однак шести місяців для цього виявилося замало. Торік лишевстигли створити відділ медичного забезпечення ЄВРО-2012, однакпротягом восьми місяців з п’яти посад була зайнята лише одна. Правильно— начальника. За рік, що минув від часу появи розпорядження Кабміну,міністерство так і не розробило, не затвердило планів підготовкиконкретних об’єктів і, відповідно, не деталізувало планів виконаннязавдань програми Євро-2012.

У МОЗ, певно, сприйняли під­готовку до чемпіонату як унікальнийшанс, котрий дозволить реалізувати давно задумане. За рахунок«футбольних» кош­тів передбачили створення п’яти універ­ситетськихклінік — у Дніпро­петровську, Києві, Льво­ві, Одесі та Харкові, хочаобгрунтування доцільності включення цих об’єк­тів до програми Євро-2012так і не подали. Оскільки затрималися з поданням бюджетного запиту,стало зрозуміло, що плани тре­ба скоригувати у бік зменшення кількостіоб’єктів: залишили всього дві університетські клініки. А на місцескорочених внесли ряд лікувально-профілактичних закладів, які маютьбути задіяні під час проведення чемпіо­нату, тому потребуютьдодаткового обладнання. Ревізори стверджують, що МОЗ ініціювавспрямувати 6,5 млн. грн., які не пішли на університетські клініки, накапітальний ремонт гуртожитків медичних закладів освіти тапіслядипломної освіти. Ще 20 млн. грн. вирішили передати«Реабілітаційно-діагностичному центру», що у Краматорську Донецькоїобласті. І це попри те, що зазначені об’єкти не входять до перелікумедичних закладів, які повинні обслуговувати чемпіонат.

Експерти дуже занепокоєні медичною компонентою програми Євро-2012,вони вважають, що управлінські рішення МОЗ — малодійові, незабезпечують ефективного й прозорого використання бюджетних коштів.Оцінюючи роботу відомства, вони не виключають, що встановлені термінипідготовки закладів охорони здоров’я будуть зірвані. Звісно, можналегко відмахнутися від критичних зауважень, сподіваючись, що масовихекстремальних ситуацій під час чемпіонату не станеться, а з локальнимиякось упораємось. Однак численні повідомлення про отруєння їжею усанаторіях мусять нагадати, що в нас екстремальним може стати навітьобід у їдальні, не кажучи вже про швидкі перекуси на вулиці. Нагадаю:інфекційної лікарні для дорослих у столиці немає, а дитяча вже багатороків в аварійному стані. Однак ці об’єкти чомусь не потрапили допрограми Євро-2012.

Інтелектуальні ігри за бюджетний рахунок

Серед тих, кому доручено наближати Євро-2012 (і на кого так прозоронатякають правоохоронці), — Міністерство освіти і науки. Згідно зпрограмою Євро-2012, МОН зобов’язане забезпечи­ти будівництво,реконструкцію та капітальний ремонт 57 гуртожитків навчальних закладів,які розміщені у містах, що прийматимуть чемпіонат, а також забезпечитизахист прав інтелектуальної власності УЄФА та її комерційних партнерів.Міністерство за рахунок держбюджету мало вже витратити на гуртожитки
20млн. грн. і на заходи, пов’язані з правами інтелектуальної власностіУЄФА, — 2,6 млн. грн. Як повідомляють наші джерела, за рік міністерствотак і не спромоглося розробити й затвердити деталізований план.Очевидно, це й дозволило витрачати бюджетні кошти на власний розсуд —4,75 млн. грн. було спрямовано не на будівництво шести новихгуртожитків, як передбачено програмою Євро-2012, а на реконструкцію іремонт старих, котрі не прийматимуть гостей чемпіонату. Якщо такпоспішати, то можна й не встигнути: торги щодо закупівлі робіт звиготовлення проектної документації та будівництва столичніуніверситети провели у грудні, тож закласти наріжний камінь у підмурокхоч одного гуртожитку торік так і не встигли. Майданчик, що вШевчен­ківському районі Києва, взагалі потрапив у зону турбулентності:місцеві жителі тут влаштовують пікети, справа зависла в суді, є великісумніви, що гуртожиток Київського національного економічногоуніверситету ім.В.Геть­мана на цьому майданчику з’явиться. Запідрахунками експертів, всього на підготовку «спальних місць» длягостей було використано лише 34% коштів, виділених у рамках програмиЄвро-2012.

Що стосується захисту інтелектуальної власності УЄФА, тут робота йденабагато жвавіше. Ініціатива так фонтанує, що навіть впадає у вічіправоохоронним органам. Вони нагадують: стаття 11 Закону України «Проохорону прав на промислові зразки» та стаття 7 Закону України «Проохорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачають, що завиконання заходів із захисту прав інтелектуальної власності сплачуютьсявідповідні збори, які мають цільове призначення. Програма Євро-2012,всупереч законодавству, виділила МОН 700 тисяч бюджетних гривень напроведення експертизи заявок щодо реєстрації прав на інтелектуальнувласність УЄФА. Голова Держдепартаменту інтелектуальної власності встигвідзвітувати, що його підлеглі провели моніторинг 21 тисячі заявок,витративши на це понад 270 тисяч із запланованих 330 тисяч бюджетнихгривень. Очевидно, ніхто не пояснив голові держдепартаменту, щозазначені роботи, згідно з українським законодавством, маютьвиконуватися за рахунок зборів, сплачених заявниками, і аж ніяк не загроші українських платників податку.

Зважаючи на наш рейтинг у списку країн із піратськими традиціями, якви гадаєте, де проходить передній край боротьби за дотриманняінтелектуальних прав? Думаєте, там, де їх порушують? А держдепартамент— іншої думки, тому й відрядив за рахунок бюджетних коштів цілуделегацію до... Швейцарії, вручивши адресу штаб-квартири УЄФА. Як сталовідомо з дуже достовірних джерел, на перед­різдв’яних ярмарках ірозпродажах у грудні 2008 року змогли погуляти… ні, не чиновникидепартаменту МОН, а працівники Вищого господарського суду України,Господарського суду м.Києва, Державної митної служби України таДержавної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України. Забюджетні кошти разом із ними мандрував і представник Феде­рації футболуУкраїни. А чим він гірший?!

З погляду фінансового, на це пішло зовсім небагато бюджетних коштів— близько 50 тисяч гривень. Але ж не все міряється куцими бюджетнимигривнями! Погодьтеся, це надзвичайно вдале вкладення капіталу, яке можестати рятівним колом у будь-якій екстремальній ситуації для того, хтопідписував відповідні документи. Ви ж список «облагодіяних» бачили! Ате, що ощасливлюють за казенний рахунок, — то хіба тільки Департаментінтелектуальної власності цим грішить?!

Звісно, поляки, які шукають на чому б заощадити, таких широкихжестів за казенний рахунок просто не зрозуміють. І не можуть такчинити, бо вважають, що підготовка до Євро-2012 — це, окрім усьогоіншого, справа престижу країни, поваги і довіри до неї. Наш президентлюбить повторювати, що чиновники — це не пани, а лакеї, які повиннівиконувати те, чого вимагають громадяни. А в лакеїв і логікавідповідна, і ставлення до казенних грошей, що градом посипалися навідомства: «Не зівай, Хомко, на те й ярмарок!» Коли з держбюджетупоспіхом дають мільйони гривень, не питаючи, куди й на що вонивитрачаються, тут про мораль і ощадливість годі думати: не встигнешозирнутись, як усе пролетить повз твоє відомство, повз твій інтерес,повз твої кишені. Ревізори виявили десятки фактів, коли кошти програмиЄВРО-2012 чиновники витрачали виключно на свій комфорт — купували нелише суперсучасні комп’ютери, а й холодильники, крісла, дорогі авто таінші милі серцю лакея дрібниці, на які зазвичай бюджет грошей невиділяє. Вони щиро обурюються, коли їх звинувачують у зловживанніслужбовим становищем та в неефективному використанні бюджетних коштів,адже переконані, що неможливо поділити масло, не замастивши рук. Навітьякщо ці руки нічого не крали.