Мирон Маркевич, головний тренер збірної України з футболу, в офіційній заяві для преси сказав, що причиною його рішення про добровільну відставку стала дискримінація і несправедливі, на його думку, санкції Федерації Футболу України щодо футбольного клубу Металіст.

Фідель Павленко розпитував пана Маркевича докладно про причини, які змусили його до відставки.

Бі-Бі-Сі: Які у вас є підстави звинувачувати федерацію, лише через рішення позбавити дев’яти очок "Металіст”, у зв’язку з буцім-то договірним матчем?

Мирон Маркевич: Це перша причина, бо раптово всі стали настільки чесними в Україні, що мені просто сльоза тече. Піймали "Металіст” і зробили з нас невідомо кого. А на мене як на тренера "Металіста”, також тінь падає. Тому виходить, що в мене морального права немає тренувати збірну України.

Бі-Бі-Сі: Наскільки тема договірних матчів і корупції в українському футболі є актуальною та серйозною?

Мирон Маркевич: Вона завжди була серйозною, я напевне більше всіх працюю в Україні і знаю дуже багато. Я намагаюсь бути порядною людиною, правда не завжди це виходило. Те, що твориться зараз навколо "Металіста”, - це просто фарс по указці окремих людей, і я не хочу в ньому брати участь.

  
Бі-Бі-Сі: Президент харківського «Металіста” Олександр Ярославський сказав, що ви ухвалювали рішення щодо відставки з посади тренера збірної абсолютно без його порад чи участі. Наскільки ви координуєте свої дії з паном Ярославським?

Мирон Маркевич: Звичайно, я не можу сказати, що він мені наказав кидати збірну. Це питання назрівало вже давно. Все починалось не так як треба: спочатку наче призначили і все добре, але потім з’явилась така тема, як договірний матч "Карпати”-"Металіст”. Чомусь вона виникла через два роки, знайшли якусь "ліву” касету… Я себе не почував тренером, а коли приїхав на жеребкування чемпіонату Європи, президент федерації сказав, що він не хотів такого тренера – напевне, тоді мені потрібно було подати у відставку. Але я це тримав у собі, потім зіграли чотири гри, я дивився, аналізував. Я не можу зараз розповісти всі нюанси, тому що це не цікаво, і виглядатиме як виправдання з мого боку. Але повірте мені, коли я робив таку заяву - я знав, що роблю. Я не бачу майбутнього у збірній України.

Бі-Бі-Сі: Ви не бачите свого майбутнього у збірній, чи майбутнього у збірної України взагалі?

Мирон Маркевич: Я вам кажу як воно є – я не бачу майбутнього взагалі у збірної України.

Бі-Бі-Сі: Але під вашою орудою збірна України почала грати у цікавий футбол, принаймні не програла жодного матчу.

Мирон Маркевич: Ми з тренерським штабом максимально зробили те, що повинні були зробити. Я порозумівся з тренерськими помічниками, тому що те, як грала збірна України раніше, не всіх влаштовувало, і ми хотіли щось змінити. Наскільки це вдалося – не мені судити, але ми побачили рух вперед. Я думаю, якщо мої наступники продовжать це, то, можливо, щось вийде, але якщо їм не будуть заважати. А я не вірю, що заважати їм ніхто не буде.


Бі-Бі-Сі: З нашої розмови випливає, що засадничі проблеми українського футболу криються не лише у залаштункових процесах. Проблеми можна було б вирішити, якби не було певних особистих конфліктів, скажімо, між президентом федерації і президентом клубу "Металіст”, президентом федерації і президентом клубу "Шахтар”?

Мирон Маркевич: Саме так. Я тренер, це моя робота, і я відповідаю лише за неї. А що там робиться нагорі, хто з ким розмовляє чи не розмовляє, - мене не повинно цікавити. Але я патріот України і я хотів би, що те все відійшло на другий план. Тому що через два роки приїдуть кращі команди Європи, і Україні треба виставити достойну команду. А зараз так виглядає, що ніхто про збірну не думає, і нікому вона не потрібна. Можливо, я своїм рішенням щось зрушу. За чотири місяці я отримав задоволення від роботи зі збірною, це була одна сім’я, панувала прекрасна атмосфера. І цей період я буду згадувати у найкращих своїх думках.

Бі-Бі-Сі: На вашу думку, запрошення на посаду тренера збірної іноземного фахівця – відомого, вольового, незалежного - допомогло б усунути підводні течії у стосунках між федерацією та клубами і особистими амбіціями певних керівників?

Мирон Маркевич: Я думаю, що він з глузду тут з’їде – будь-який, навіть найбільш титулований.

Бі-Бі-Сі: Тобто, не зможе працювати в Україні?

Мирон Маркевич: Я знаю, що я говорю. Я вже 27 років тут працюю: з глузду з’їде той тренер і втече швидше, ніж я.